Дхана й історія монети.


Монета.

Слово " монета " - грошова одиниця - походить від грецького " monutes ", що означає показник, тобто те, що представляє що-небудь інше.

Грошовою одиницею вважається який-небудь засіб обміну, який повсюдно прийнятий як оплата товарів і послуг, і служить для погашення боргів.

Грошова одиниця служить також мірою цінності.

Розмір грошової одиниці, необхідної для придбання продукту є ціною цього продукту.

Усе-таки , грошова одиниця, що обрана мірою цінності, по можливості не повинна бути використана як засіб обміну.

Наприклад, під час колоніального періоду в Північній Америці, англійський фунт стерлінгів служив одиницею виміру цінності, у той час як іспанська валюта була головним засобом обміну.

До введення Євро, у країнах Європейського Економічного Співтовариства, ЕКЮ ( Європейська розрахункова одиниця ) використовувалася як одиниця міри вартості, у той час як грошові одиниці різних країн і Долар використовувалися як засоби обміну.

Бартерні угоди.

До використання грошей, товарообміни відбувалися шляхом бартерної угоди.

Бартерна угода є обміном товарів з іншими товарами: надлишкові товари звичайної потреби обмінювалися з іншими товарами необхідними для життя.

Обмеження бартеру складалося з труднощів досягнення згоди між суб'єктами у взаємних перевагах і недоліках обмінюваних товарів.

Товарна грошова одиниця.

Для того, щоб перебороти обмеженість бартеру, більше трьох тисяч років тому , примітивні народи почали обмінювати товари на предмети - гроші.

Предметами - грішми були домовлені предмети, що становили міру вартості обмінюваних товарів: спочатку такі як янтар, слоновi ікла, хутра, шкіра і худоба; потім предмети з бронзи, золота, срібла і міді.

Мініатюрні бронзові ножі, сокири і усякі приналежності, використовувані для того, щоб представити знаряддя реально предметами обміну, були в обігу в Китаї більш трьох тисяч років тому.

У певний момент були відштамповані кільця і пластинки з металу, на яких замість товару, що вони представляли, вказувався якийсь розмір.

Так народжується перша сучасна товарно-грошова одиниця.

Товар - гроші - це предмет, що має свою правдиву цінність ( відноситься до цінності металу ) і який може бути виміняним на який-небудь товар.

Звичайно, цінність товару - грошової одиниці більш менш однакова цінності матеріалу, що містить у собі.

Основними матеріалами, використовуваними для такого типу грошей, були золото, срібло i мiдь.

Монети, викарбувані з природного сплаву золота і срібла, фигурували 3.700 років тому в регіоні Лідія, у Малій Азії.

Згідно легенди був Крезо, король Лідії ( регіон теперішньої Туреччини ), перший засвоївший техніку карбування.

Монети були золотими і срібними ( двадцять срібних монет відповідали одній золотій ).

Малася на увазi якась форма товару - грошової одиниці із достоїнством обумовленим металевим змістом.

Монархи, знать, міста й установи почали чеканити монети із відзначеним власним відмінним знаком, що засвідчує металеву цінність монети.

Деякі древні монети мали стабільний склад.

Драхма, випущена в Афінах більш 3.600 років тому , містила досить постійний склад 65-67 грам чистого срібла; Китайська мідна Юань ( готівка ), уведена 3.400 років тому , залишилася базовою грошовою одиницею на дві тисячi років.

Металеві монети чеканилися приватним монетним двором, власниками металів або могутніми ( імператори, королі, феодали, а також республіки і комуни ).

Монети часто урізувалися ( тобто підпилювалися ) власниками, що за допомогою такого шахрайства надавали до оплати монети, що здаються такими же коштовними, але в дійсності мали зміст метала менше викарбуваного монетним двором і вказаного на цій же монеті.

З іншого боку, емісійні авторитети були схильні знижувати зміст металу в монетах, що чеканять, для одержання більш високих прибутків.

Монети невеликого достоїнства з бронзи або міді були, фактично, довірчою монетою, будучи своїм достоїнством власне кажучи зв'язаним з числом золотих і срiбних монет, з якими могли б бути виміняні.

Золоті і срiбнi монети часто оберталися навіть за межами країни, що їх випускала, завдяки своєму iстинному достоїнству: так, срiбний іспанський Песо стає діючою грошовою одиницею в Китаї починаючи з ХVІ століття.

Один раз створені гроші породили грошову систему, характеристики якої тисячоріччями залишаються в основному незмінними; одним з найбільш довговічних нововведень було введення в ХVІІ столітті рифленого борту на європейських монетах, що служить для того, щоб стримати їхнє підпилювання.

Після падіння Західної Римської Імперії зменшилося обертання монет і золото почало відчувати дефіцит.

У VІІІ столітті Карло Мано установив, що офіційною грошовою одиницею Святої Римської Імперії буде срiбний динар.

Після тисячного року золото знову починає обертатися і з відкриттям Америки ( 1492 ) відбувся новий приплив дорогоцінних металів у Європу.

У той час у Голландії зароджувався перший національний банк і вводилося механізоване карбування грошей, Іспанія здійснювала приплив величезної кількості золота з колоній, викликаючи підвищення цін і зниження цінності золота.

Це був перший вид інфляції.

Депозитна квитанція.

Ще до товарної грошової одиниці існувала депозитна квитанція.

Більш 4.500 років тому в містах долини між Тигром і Євфратом, і між Індом і Нілом існував досить незвичайний тип грошей.

Народ ніс надлишки своїх продуктiв у храм укріпленого міста, де священнослужителi відкривали поточний рахунок із врученням глиняної дощечки пред'явникові.

Добро складувалося у спеціальних приміщеннях храму і встановлювалася абстрактна величина грошей згідно наданих товарів.

Надалі , якщо ті ж самі персони хотіли інший вид продукту, що знаходиться в храмі, здійснювався зворотний процес.

Для кожної операції обміну складався документ, виготовлений з обпаленої глини, з нанесеними іменами покупця, продавця обмінюваного товару і кількість використовуваних грошових одиниць.

Цей документ являвся так сказати рахунком - чеком.

Для обмінів великого значення і між різними містами була передбачена система гарантованого транспорту, заснованого на " булаях ".

У візку візника знаходилася глиняна куля, усередині якогї знаходилися дощечки, що представляли різноманітні товари якi транспортуються.

На поверхні кулі тим часом були видряпані дощечки.

Досягши місця призначення, куля розкривалася і перевірялась відповідність її вмісту з умістом воза.

У той час переважали миролюбні відносини між містами, частково, завдяки неприступним стінам захищаючих їх, і частково, завдяки перспективі, що така система обміну закріпиться.

Гроші були абстрактним засобом, документом, цінність якого існувала тільки у функції реально існуючого товару.

Любий комерційний обмін залишав юридичний відбиток у вигляді глиняних дощечок.

Цей новий вид грошей без назви, практичних і незалежний від товарів, надає сильне сприяння корупції.

З безіменною грошовою одиницею виникає також приватний банк, справжня влада - тінь.

Чиновники храму змінили своє покликання присвячувати себе створенню релiгiй.

Далі на сцені виявляються імперіалізми.

Неприступні стіни звалилися. Не під ударами тоді не існуючих катапульт і балестр, а унаслідок корупції деякої гвардії з боку осаджуючих.

Корумпованi зрадники потім могли бути тактовно знищені, а окупанти створювали міфи на подобі таких як " Троянський кінь " або " Єрихонська труба ".

Безіменна грошова одиниця знову перетворюється до сучасних банкнот і безособових чекiв на пред'явника.

Всілякі політичні інститути створені для того, щоб громадяни вірили, що являються захищеними, терплять напад " улад-віщих ", що підкуповують політиків, фахівців і суддів.

Основні і слабкі монети.

Металеві монети можуть бути як основними монетами, так і слабкими.

Основні монети мають номінальне достоїнство однакове з металом, що містять.

Слабкі монети мають номінальне достоїнство набагато перевищуючи металеве або правдиве; у цьому смислі вони схожі із паперовими грошима.

Монетні двори багатьох країн на протязi XІ століття створили монети обох типів, але з загальним недоглядом золотої основи, між двома світовими війнами основні монети були вилучені зі обертання майже в усім світі.

Паперові гроші.

Паперові гроші були введені в Китаї в ІX столітті, у виді конвертованих сертифікатів, випущених приватними банкірами для правлячої династії Tang.

Підтримувані могутністю китайської держави, ці гроші могли забезпечити своє достоїнство у всій імперії, усуваючи потребу транспортування срібла.

Перетворена в державну монополію з династією Сонг, паперові гроші залишилися в силі протягом усієї Китайської історії, незважаючи на потрясіння, викликані політичними змінами і відсутністю забезпеченості сріблом або іншими металами.

На Заході паперові гроші вперше з'явилися в XVІ столітті, під видом боргових зобов'язань, випущених банком відповідно до грошових внесків.

Ці кредитні інструменти розповсюдились: колоніальні французькі авторитети в Канаді з 1685 року використовували ігрові карти, підписані губернатором, як обіцянку платежу через запізнювання прибуття грошей із Франції.

Паперові гроші стают усе більш поширеними починаючи з XVІІІ століття, але зберігають природу кредитної грошової одиниці, випущеної відповідно до золотих і срiбних внескiв.

У 1700 році у Франції й Англії поширилися банкноти, більш практичні при транспортуванні.

В історії грошей є дві дуже важливі дати: у 1794 році Сполучені Штати Америки уводять власну грошову одиницю, долар, у той час як у 1870 році Японія вводить у обертання Ієну.

Проте , більш сильною грошовою одиницею XІ століття залишався англійський фунт стерлінгів.

Саме Англія в 1816 році ввела Золотий Стандарт, грошову систему, засновану на паперових грошах конвертованих у золото.

Така система в наслідку була прийнята також іншими індустріалізованими країнами тому, що золоте достоїнство забезпечувало основну характерність при обміні між різними грошовими одиницями.

Як це зазнало аварії ? Англія не мала в достатній кількості ресурсів для фінансування своїх військових підприємств.

Один банкір представляється королеві, щоб одержати дозвіл надрукувати грошей для надання їх англійській державі.

Королева погодилася й установила, щоб випущені банкіром банкноти мали звільнене від зобов'язань достоїнство.

Насправді банкір ( у наслідку Англійський Банк ) надрукував гроші не тільки для держави, а також і для надання їх приватним особам.

У такий спосіб почався процес множення грошової кількості гарантованої тільки кредитами тих, хто одержував гроші в позику.

Після другої світової війни, економічна перевага переходить до Сполучених Штатiв Америки: закінчується ера конвертування в золото і долар стає еталонною валютою.

Така ситуація закінчується в 1971 році.

Тим часом Європейське Економічне Співтовариство вже робило перші кроки до досягнення грошової системи для об'єднання країн Європи.

Типи паперових грошових одиниць.

Паперові гроші роздіяються по суті на кредитні гроші і стосовні до позички ( засновані на довірі ).

Кредитні грошові одиниці, це документ із яким емітент обіцяє урядові або банкові оплатити вартість еквівалентну грошовому металевому стандарту.

Грошові одиниці, засновані на довірі, є паперовими грошима не конвертованими в який-небудь вид металевого грошового стандарту і достоїнство яких закріплено за законом.

Фактично грішми заснованими на довірі являються також багато металевих монет, що знаходяться в обертанні, оскільки цінність матеріалів з яких вони виготовлені в основному нижче і грошового достоїнства.

Загалом , кредитори за законом зобов'язані приймати в оплату як грошові одиниці, засновані на довірі, так і ті ж кредитні, котрі проте визначені як грошові кошти, що обертаються.

Якщо маса паперових грошей, що знаходяться у обертанні, не буде надмірна в порівнянні з нестатками торгівлі й індустрії, то вона приймається всіма й одержує відповідно стабільне достоїнство.

Якщо ж паперова грошова одиниця випущена в надмірній кількості, розповсюджується клімат недовіри і грошова одиниця швидко утрачає своє достоїнство.

Таке ослаблення часто продовжується формальною девальвацією ( зниженням офіційного достоїнства валюти ).

Грошова одиниця, заснована на довірі, була як правило надзвичайним заходом прийнятим під час війни, як і американський паперовий долар.

Можливість випускати паперові гроші приватними банками переходить потім до національних.

Наприкінці XІ століття падіння в золотому достоїнстві приводять до застосування міжнародного грошового золотого режиму, при якому всі валюти були взаємозамінні з золотом.

Багато урядів тимчасово перервали конвертованість своєї валюти на протязi першої світової війни, у той час як спроби ввести знову міжнародний золотий режим закінчуються провалом після Великої Депресії.

Перетворення світових валют у гроші засновані на довірі, з достоїнствами повністю фіксованими ринковим попитом, було довершено із відривом Долара Сполучених Штатів від золота, у 1971 році.

Банкнота.

Банкнота - це паперова купюра випущена банком. Це грошова одиниця заснована на довірі, неконвертована в примусовому курсі валюти.

Гроші й економіка.

Функції грошей, як засібу обміну і мірою вартості, неймовiрно полегшують обмін продукції і послуг, і спеціалізацію виробництва.

Без грошей торгівля перетворилася б у бартерні угоди або в безпосередній обмін однієї продукції з іншою; ця система була використана в примітивних суспільствах і ще практикується в деяких частинах світу.

У бартерній економіці, суб'єкт який володіє чим-небудь чим можна торгувати, повинен знайти когось, хто це бажає придбати і хто мав би що-небудь підходяще для того, щоб запропонувати в обмін.

У грошовій економіці, власник продукції може продати її одержуючи гроші, за якi, у свою чергу, зможе придбати бажаний товар, без необхiдностi шукати того з ким можна зробити обмін.

Тому гроші вважаються віхою в сучасному економічному житті.

На жаль, як і в багатьох інших випадках, те що було уведено як засіб обміну, потім для деяких стало метою життя.

Грошові режими.

Основна грошова одиниця держави, у яку можуть бути звернені інші види грошей і яка визначає достоїнство інших грошових одиниць, являється оголошеною базовою грошовою одиницею.

Державний грошовий режим відноситься до типу базової грошової одиниці, що використовується в грошовій системі.

Основними сучасними грошовими режимами являються ті, котрі засновані на золоті, сріблі і на примусовому курсі валюти.

У золотому грошовому режимі паперові гроші циркулюють разом із золотом, і дві грошові одиниці вільно конвертовані одна з іншою; його варіантом є грошовий режим із золотим обміном ( золотий обмінний стандарт ), у якому паперова валюта однієї країни конвертована з валютою іншої країни, у свою чергу конвертована в золото. Наприклад, динари в долари, а долари в золото.

У примусовому грошовому режимі банкноти повинні бути прийняті як оплату, але вони не являються конвертованими в дорогоцінні метали.

Деякі країни використовували на якийсь час біметалічну систему, у якій були в обігу дві основні монети, одна золота й інша срiбна.

Біметалічний режим не мав великого успіху насамперед через закон Gresham, відповідно до якого " погана " монета ( більш дешева ) прагне вижити ту, котра " гарна " ( більш коштовна ) iз обертання.

Майже всі грошові системи в даний час являються грошовими системами заснованими на довірі; не допускають вільну конвертованість грошової одиниці і достоїнство присвоюється законом, а не своїм номінальним змістом золота або срібла.

Сучасні системи також визначаються як " керовані гроші ", тому що достоїнство грошової одиниці залежить у значній частині від урядового керування і від економічних політик.

Боргове зобов'язання.

Сьогодні кредит, тобто боргове зобов'язання, зводить рідкісний інструмент, що підтримує грошову одиницю.

Багато підприємств використовують інструменти кредиту, а не грошовий потік.

Банківські депозити звичайно поміщені в грошову структуру однієї країни; термін " грошова пропозиція " означає гроші, що знаходяться у обертанні, плюс банківські депозити.

У дійсності грошове достоїнство визначене своєю купівельною спроможністю, що у свою чергу залежить від цін на продукцію.

Відповідно до кількісної теорії, ціни встановлюються в значній частині або цілком, від кількості грошей, що знаходяться у обертанні.

Досвід проте показав, що в такому ж ступені, важливим для встановлення рівня цін являється швидкість обертання грошей і об'єм виробництва товарів і послуг.

Примусовий курс валюти.

Грошова одиниця примусового курсу, тобто нинішні гроші, випущені центральними банками, не конвертуються в метал, що їх гарантує.

Конвертованість припинилася коли кількість випущених паперових грошей перевищила об'єм дорогоцінного металу, що представляло.

З цього моменту достоїнство грошової одиниці встановлюється ринком, абстрагуючи від дійсного достоїнства, що дає гарантію грошовій одиниці.

Грошова одиниця більш сильна настільки, наскільки більш сильно виражена економіка країни, у якій знаходиться банк її випускаючий.

На жаль видима сила економіки не відповідає своєю дійсною силою, а визначена іншими факторами: військовою міццю країни, своєю здатністю керувати засобами інформації, своєю присутністю ( гегемонією ) у відношенні обміну.

Ці фактори часто визначають мниме достоїнство грошової одиниці відмінне від дійсного.

Наприклад, мниме достоїнство долара Сполучених Штатів Америки ( вартість емісії, якого в дійсності відповідає усього лише трьом центам ) набагато перевищує його фактичне достоїнство.

Якби всі ті, хто має американські долари, одночасно обміняли їх на товари змогли б побачити, що кількість доларів, що знаходяться у обертанні, в тисячу разів перевищує річну валову продукцію Сполучених Штатів Америки і навіть перевищує вартість усіх рухомостей і нерухомостей представлених на планеті.

У такому випадку, нам зрозуміло, що фактичне достоїнство долара відповідає 3% його мнимого достоїнства. Було би нещастя: грошова катастрофа.

Також і євро має реальне достоїнство нижче номінального, але звичайно різниця набагато менш значна, ніж в американського долара.

І все-таки , парадоксально, у той час як реальне достоїнство (гідність) євро в сім або вісім разів більше чим долара, його ринкове достоїнство ( курс обміну ), унаслідку інших факторів якi визначають достоїнство грошової одиниці ( військова міць, гегемонія торгівлі ), нижче і не вистачить одного євро, щоб купити один долар.

Гроші і банк.

На кожні 100 грошові одиниці, що приймаються на депозит, банк дає в борг 1.000 грошових одиниць.

Наприклад, на кожний внесений мільйон доларів або євро, банк зобов'язаний перевести 10/15% центральному банкові, але уповноважений давати в борг 100 мільйонів доларів або євро.

У такий спосіб банк не тільки визначає рівень розвитку економіки, але і призначення ресурсів і багатств, тому що він установлює кому й в обмін на що дати грошовий борг.

І оскільки в ринковій економіці прибуток, як правило, пропорційний задіяним коштам і ресурсам, банк, а не той, хто хоче робити, вирішує хто повинен заробляти більше і хто повинен заробляти менше.

Не важливо яким являється уряд країни і яку економічну політику воно бажає висунути.

Банк у стані, сам, визначати економічні відносини будь-якої країни абстрагуючи від того, хто керує. Важливо те, хто може випускати гроші і хто може дати їх у борг, як державам так і приватним особам.

Дхана.

Для того, щоб здійснити одну з фундаментальних цілей Республіки Землі, тобто розподіл багатства, була випущена Дхана.

Дхана являється грошовою одиницею Республіки Землі.

Грошова основа Дхани не створена дорогоцінними металами, іншими валютами, кредитами або державними цінними паперами, а тільки капіталами підприємств, що виробляють товари і послуги.

Адам Смiт, що рішуче відхиляв протекціоністські вимоги меркантильного уявлення підкреслював, що багатство було створено не дорогоцінними металами, а скоріше товарами, що на них можуть бути придбані.

Дхана є тим, чим інші грошові одиниці хотіли б бути: засобом обміну, що представляє існуючі дійсні економічні цінності.

Дхана являється універсальною грошовою одиницею, що може бути використана як взаємний обмін в усьому світі.

Перші шість мільярдів Дхан були гарантованi 150-и мільярдним капіталом у Євро, одна Дхана до 25 Євро.

Кожному жителеві планети, що бере участь у Республіці Землі, надаються 100 Дхан.

У підсумку передбачається випустити близько 450 мільярдів Дхан: 100 Дхан для кожного з 4,5 мільярдів жителів Землі, що візьмуть участь в обмінах.

Із зростом чисельності населення, потім будуть випущені інші Дхани так, щоб завжди можна було забезпечити 100 Дхан кожному жителеві планети.

Характеристики Дхани.

Дхана випущена у фізичнім, електромагнітнім і телематичнiм виконанні.

Дхана як фізична грошова одиниця являє собою паперову купюру, яка постачена всіма знайомими в даний час системами безпеки, що роблять її малоймовірною для підроблення.

Дхана як електромагнітна грошова одиниця зареєстрована в невеликому електромагнітному корпусі названим Гандханою, з яким можуть здійснюватися оплати й одержання на відстані декількох метрів від іншиї Гандхани.

Дхана як телематична грошова одиниця керується за допомогою поточного рахунка, який реєструється в Інтернеті ( www.dhana.org ).

Дхана поділяється на тисячу Кана-Дхан і випущена в купюрах 1, 5, 10, 50, 100 Дхан і 1, 5, 10, 25, 50, 100, 250 і 500 Кана-Дхан.

Дхана - це грошова революція. Вона повертає грошову одиницю у свою початкову функцію, засіб обміну.

Замість того, щоб мати металеву грошову основу, Дхана має виробничу грошову основу.

Три причини відрадили гарантувати Дхану дорогоцінними металами.

По-перше, труднощі і марність конвертування її в дорогоцінні метали, тому що по своїй функції грошова одиниця повинна бути засобом обміну й одиницею виміру вартості, а не тезаврацією багатства.

По-друге, кількість дорогоцінного металу, що було б необхідно для гарантування випуску 450 мільярдів Дхан ( 11.250 млрд Євро, близько 9.900 млрд. Американських Доларів ) не мається в наявності на планеті і, у будь-якому випадку, спровокувало б зниження цін на метали, викликаючи колапс всіх інших грошових одиниць.

По-третє, якщо істинно те, що грошова одиниця відповідає тому, чим представлена, здається, що майна більш відповідні гарантії достоїнства Дхани і її ревальвації в часі були би квоти капіталів виробничих підприємств.

Кожна випущена Дхана, насправді , цілком гарантована капіталом виробничого підприємства і конвертована в квоти капіталів, що її гарантують.

Абстрагуючи від своєї ринкової вартості ( валютний курс ), кожна Дхана має реальне достоїнство відповідне її номінальному достоїнству, оскільки представляє існуючі матеріальні цінності.

Достоїнство однієї Дхани на день випуску дорівнює 25 Євро, приблизно 22 Долара при теперішньому обміні.

У дійсності, якщо розглянемо реальне достоїнство ( те, що в дійсності гарантовано ) цих двох грошових одиниць, то достоїнство Дхани набагато вище.

Реальна вартість однієї Дхани дорівнює реальної вартості приблизно 100 Євро ( гарантваних 25% ) і аж приблизно 733 американським Доларам ( гарантованих 3% ).

Отже, ринкова вартість Дхани близько 25 Євро на момент емісії, але із збільшенням обертання буде прагнути до постійного підвищення.

Природно, ніхто не захоче обміняти Дхану на інші грошові одиниці, а тільки на товари або послуги, добре розуміючи, що мінове відношення між Дханою і всіма іншими грошовими одиницями призначено збільшуватися.

Дхана буде ревальвироваться в такій же пропорції, у якої інші грошові одиниці будуть девальвуватися.


Чому Дхана?

Запитується, чому замість того, щоб випускати нову грошову одиницю, не виникнула думка розподілити кожному жителеві планети, у пропорційному достоїнстві, інші грошові одиниці: Долари, Євро, Ієни.

Відповідь проста.

Перше - використання нинішніх валют означало б спонукати центральні банки до випуску додаткових грошей, провокуючи колосальне їх знецінювання, без якої-небудь альтернативи.

Друге - використовуючи нинішні валюти, означало б увічнення сьогоднішніх грошових систем, заснованих на мнимих достоїнствах.

Третє - сьогоднішня міжнародна грошова система гегемонiзована невеликим числом держав і головним чином Сполученими Штатами, що оплачують свою перевагу і своє благополуччя за рахунок інших народів.

Як вони це роблять? Випускаючи Долари для придбання товарів за рубежем ( враховано, що Сполучені Штати споживають більше, ніж роблять ) і для підтримки державних витрат ( американський державний борг повністю укладений зовнішніми суб'єктами ).

Саме для того, щоб перервати цей процес була випущена Дхана, що повинна бути загальною грошовою одиницею тих, хто працює, робить і споживає, і тих, хто не може робити цього, а не тих, хто її випускає.

Дхана повинна породити нову універсальну грошову систему, що забезпечить справедливий розподіл ресурсів і багатства, знищуючи прерогативи і гегемонії споконвічно презнайдені за допомогою сили.

Грошова політика.

Грошова політика полягає у контролі над кількістю грошей, що знаходяться в обертанні, у запобіганні того, щоб непомірна кількість провокувала девальвацію грошей і підвищення цін, перешкоджало придбанню товарів широкого вжитку і, отже, задоволенню нестатків.

При використанні Дхани не потрібна яка-небудь грошова політика. Дати 100 Дхан кожному жителеві Землі означає пустити в обертання приблизно 450 мільярдів Дхан, що відповідає необхідному достоїнству обмінів не тільки актуальних, але і майбутніх.

Насправді , коли ефект Дхани розповсюдиться на економіку усього світу, з підвищенням виробництва і достатку, підвищиться і достоїнство Дхани, з наслідком, що сьогодні для того, щоб купити одну річ потрібно п'ять Дхан, завтра їх буде потрібно чотири, потім три і так далі доти , поки сама Дхана не буде мати більш смислу існувати.

Дхана й інші грошові одиниці.

Дхана являється інструментом для перерозподілу достатку.

Дхана повертає грошовій одиниці її початкову функцію як засобу обміну, бартеру корисних товарів з цінними паперами, що представляють інші корисні товари в паритеті.

Дхана не відображається на власності. Присудження 100 Дхан не вимагає якої-небудь плати. Власники спонукуваного і нерухомого майна і будь-якого іншого достоїнства можуть бути спокійні.

Дхана представляє початок, а не висновок нового процесу економічних відносин, ініціювання нового зв'язку, що не збіднить багатих і зменшить бідність більш бідних.

Ресурси для наступних емісій будуть надані в розпорядження підприємствами, що були засновані і спрямовані для однієї єдиної мети - виробництва достатку, необхідного для гарантування цієї нової грошової одиниці.

Підприємства гарантуючі Дхану являються власністю приватних осіб і установ, що перейнялися необхідністю надання в розпорядження тим, хто працює, виробляє і споживає, нового засобу визначення достоїнства й обміну.

Ці суб'єкти погодилися позбавити себе володіння величезними цінностями.

Вони зуміли пізнати різницю між власністю і володінням. Вони залишилися власниками своїх достоїнств, але відмовилися від володіння ними.

Обмінювати товари з іншими грошовими одиницями, особливо з доларами, означає приймати шматочок паперу з реальним достоїнством набагато більш низьким, чим здається. Обмінювати товари із Дханою означає приймати засіб платежу, що представляє достоїнство більш високе за ціною, ніж обмінюваний товар.

Простота.

Дехто міг би розглядати Дхану і нову грошову систему, що запускається, як спрощенську гіпотезу.

Але це не так. Не треба плутати простоту із спрощеністю.

Усе більш просте завжди найбільш істинно.

Читаючи статті договору, що зв'язує в міжнародну грошово-кредитну систему ( Artіcles of Agreement of the Іnternatіonal Monetary Fund ) усі країни, що входять у МВФ (Міжнародний валютний фонд ), ми чітко бачимо наскільки важкі, ускладнені, заплутані, замудровані, загадкові, іноді незрозумілі і темні правила і передбачені пункти.

Чому ж вони так складені? По-перше для гарантії того, хто запропонував МВФ. По-друге для того, щоб бути завжди правим. По-третє, щоб перешкоджати розповсюдженню знання грошово-кредитних механізмів.

Дхана - це інструмент простий, елементарний, позбавлений складності і труднощів, легкий у розумінні і використанні.

Це не означає, що той, хто неї пропонує недосвідчений і ще не знає людей і труднощів у світі, а також наївний, дурний і нерозважливо довірливий. Максимальна простота і природність є результатом великої складності.

Для вироблення елементарної пропозиції , простої, майже очевидної, безсумнівної, ясної, відкритої, зрозумілої, непотайливого і легкого, і по можливості представити його тверезо, істотно, виважено, невимушено, легко і природно, потрібні роки навчання і велика ретельність для того, щоб продемонструвати багатьом людям необхідність прийняття такого інструменту.

Спрощеність - манера дуже простого і поверхневого мислення, неконкретність, зовнішність, видимість, наружність.

Із Дханою, навпроти, приділяється увага на суть, на основу змістів, добре знаючи, що перестворювати дійсність майже неможливо, але можна якщо робити не для самих себе.

Природно будуть недовіра й особлива байдужність.

Недовіра від непоінформованості і від страху. Байдужість від задоволення і від несвідомості. Недовіра і байдужість тих, хто прикидається думаючи тільки про особисту вигоду.

Логіка вказує на те, що з однієї щирої посилки випливає один щирий висновок.

Іноді посилка, усе-таки будучи істиною - недійсна і висновок у такому ж ступені істина, але недійсно.

Codіto eago gum. Думаю, значить існую. Посилка і висновок істини.

Але вони також дійсні? Висновок завжди дійсний?

Таке є для того, кому повезло народитися там, де є ресурси й інструменти для того, щоб харчуватися, лікуватися, пізнавати, погоджуватися, працювати, робити і розвиватися, де існує хоча б видимість волі і демократія.

Але не є таким для того, хто народжується, щоб страждати без можливості боротися для вирішення не тільки своїх бажань, але навіть своїх основних потреб. Для цих, останніх, "бути" не являється більш дійсним, ніж для якої-небудь тварини бойня, призначена бути інструментом задоволення потреб і бажань інших тварин.

Дійсність аргументу отже відрізняється істинністю висновку.

Природно, якщо одна або більш посилок помилкові, висновок одного дійсного аргументу повинен бути помилковим. Наприклад вираз: " Усі ссавці є чотириногими ( є помилковим ), усі люди являються ссавцями, у наслiдку чого всі люди являються чотириногими ,"- є дійсним аргументом з помилковим висновком ( тому, що помилкова посилка ).

З іншого боку, як ми бачимо, недійсний умовивід мiг би мати, випадково, один правдивий висновок, як у даному випадку: " Деякі тварини є {являються} двоногими; усі люди тварини; унаслiдку чого всі люди є {являються} двоногими ", - що являється недійсним міркуванням із правдивим висновком.

Логічна дійсність залежить, отже, винятково від виду міркування, а не від свого змісту.

Емісія.

Всі інші грошові одиниці, на сьогодні, випущені центральними банками, уповноваженими національними державами. Кількість випущених грошей залежить від споживаних запитів.

Дхана випущена безпосередньо Республікою Землі, отже урядом, а не банком.

Було прийнято в увагу, що 450 мільярдів Дхан, що відповідають достоїнству емісії 11250 млрд. Євро і близько 9.900 млрд. американських Доларів ( у сьогоднішньому обмінному курсі ) буде достатнім для задоволення в грошовій потребі всіх обмінів на світовому рівні.

З огляду на те, що у сукупність всіх обмінів залучено близько 4,5 млрд. жителів планети, було прийняте рішення надати для кожного з них по 100 Дхан.

Із прийняттям нової європейської грошової одиниці були випущені приблизно 650 млрд. Євро для майже 250 млн. дорослого населення, що проживає в країнах Європейського Валютного Союзу.

Кожний буде мати в розпорядженні в середньому близько 2.500 Євро.

Еквівалентне достоїнство емiсiї 100 Дхан - 2.500 Євро. Не передбачені подальші емісії для розміщення серед жителів Землі, крім необхідних унаслiдку збільшення населення.

Подальші емісії можуть бути зроблені тільки для того, щоб бути призначеними на особливі гуманні ініціативи.

Прийняття Дхани спровокує збільшення виробництва.

Збільшення виробництва спровокує збільшення достоїнства Дхани й одночасне зниження цін у споживанні.

Збільшення достоїнства Дхани дозволить, отже, витримати підвищене споживання не прибігаючи до емісії новим грошовим емісіям.

Нас могли б запитати: " Якщо Дхана гарантована достоїнством, представленим іншою валютою (Євро), і маючи Євро, правдиве достоїнство якого нижче номінального, також і Дхана має правдиве достоїнство нижче номінального?

Немає. Це не так. Дхана гарантована капіталом вираженим у Євро як одиницею виміру достоїнства, а не як засобом обміну.

Приведемо приклад з куркою і яйцями. Ціна однієї курки - несучки складає приблизно 15 Євро, а ціна одного яйця близько 12,5 сотих ( одна восьма ) Євро.

Одна курка, значить, може бути виміняна на 15 Євро або на 120 яєць. Обидвi мають ціну виражену в Євро, отже, одиницею виміру їхньої вартості являється Євро. Але одна справа обміняти курку на 15 Євро й інше обміняти її на 120 яєць.

У першому випадку одиниця виміру вартості відповідає засобові обміну (Євро); у другому ж випадку одиниця виміру вартості - Євро, але засіб обміну - яйця. Яйця мають iстинну вартість, встановлену одиницею виміру вартості в Євро, Євро має iстинну вартість нижче своєї номінальної вартості. І так відбувається для всіх інших грошових одиниць.

Дхана відноситься до яєць. Розмір її вартості був перелічений у Євро ( міг би бути перелічений у Доларах, Ієнах або інших грошових одиницях ), але її iстинна вартість перевищує в iстиннiй вартості грошову одиницю, що служить одиницею виміру її вартості.

Гарантія.

Всі інші грошові одиниці гарантовані ( частково ) золотом, валютами ( тобто іншими грошовими одиницями ) і цінними паперами ( державою ).

Для того, щоб профінансувати себе, держави випускають цінні папери і дають їх своїм центральним банкам, від яких одержують грошову позику випущену цими ж центральними банками.

Золоті резерви покривають менше 15% цінності випущених грошей.

По двох причинах не представляється можливим гарантувати Дхану золотом.

У першу чергу тому, що не існує достатньої кількості золота.

За 6.000 років було витягнуто близько 135.000 тонн чистого золота. Ціна на золото досягає близько 280 Доларів за унцію. Одна Трiйська унція відповідає 31,1034807 грамам. Звідси ціна на золото близько 9 Доларів за грам, 9.000 Доларів за кілограм, 9 млн. за тонну.135.000 тонн витягнутого золота в підсумку має вартість близько 1.215 млрд. американських Доларів.

Ціна в Євро близько 10 Євро за грам, 10.000 Євро за кілограм, 10 млн. Євро за тонну, 1.350 млрд. Євро за 135.000 тонн.

З цього приводу, нагадаємо, що золотовмісні резерви центральних банків близько 21.000 тонн чистого золота. До 2000 тонн чистого золота знаходилося в гарантії основних валют: Сполучені Штати 8.137 тонн, Німеччина 3.469т, Швейцарія 2.419т, Франція 3.025т, Італія 2.542т, Голландiя 912т, Бельгія 258т, Японія 764т, Швеція 185т, Канада 37т.

Вартість усіх золотовмісних резервів центральних банків складає 189 мільярдів американських Доларів, рівних майже 210 мільярдам Євро.

Тільки перші шість мільярдів випущених Дхан були гарантовані капіталом у 150 мільярдів Євро.

Якби перші шість мільярдів Дхан були гарантовані повністю золотом, то була б необхідна кількість золота рівна 71,4% усіх золотовмісних резервів, якими гарантовані всі інші валюти.

Для того, щоб гарантувати повністю золотом передбачені 450 мільярдів Дхан ( що відповідають 11.250 мільярдам Євро, 9.900 млрд. американських Доларів ) було б необхідно 1.125.000 тонн чистого золота, що у 8 разів більше всієї кількості золота добутого за шість тисяч років.

Друга причина, що перешкоджає гарантувати Дхану золотом зобов'язана фактові, що така кількість, навіть якщо представилося б у розпорядження, спровокувала б зниження ціни на золото.

Більшій наявній кількості, насправді , відповідало б пропорційне зниження ціни на золото, а виходить, що гарантує достоїнства.

Аналогічне міркування дійсне для гарантій в інших валютах або державних цінних паперах.

Будучи валютами гарантованими більш менш тим самим образом, резервна валюта, що поміщена в гарантію якоїсь грошової одиниці, має iстинну вартість набагато нижче номінальної.

Зрештою , інші грошові одиниці гарантуються ( золотом, валютами, цінними паперами і кредитами ) максимум на 25% від своєї номінальної вартості, доходячи до 3% мінімуму, у той час як достоїнство Дхани гарантується на 100%, не золотом або іншими дорогоцінними металами, а капiталами підприємств.

Так буде і далі тому, що поки не будуть випущені інші Дхани, понад ніж 100 на кожного жителя Землі, підвищення достоїнства Дхани буде наслідком пропорційного зросту підприємств її гарантуючих.

Конвертованість.

Жодна грошова одиниця, на сьогодні, не конвертується у своїй грошовій основі тому, що кількість випущених грошей представляє достоїнство, що перевищує достоїнство своєї грошової основи.

Дхана в будь-який момент конвертована в квоти капіталів її гарантуючих, так само як і квоти капіталів у будь-який момент конвертовані в Дхану.

Автономія.

В даний час гроші являються інструментами грошової політики.

Авторитети їх випускаючі визначають кількість емісії на основі економічних умов, у яких ці гроші випущені.

Дхана не має потреби в якому-небудь контролюючому авторитеті.

Як достоїнство Дхани буде залежати від розвитку виробництва, а не від кількості випущених Дхан, так споживання будуть пропорційні виробництву, а значить достоїнству Дхани.

Достоїнство.

Всі інші грошові одиниці мають iстинне достоїнство нижче свого номінального ( одиниці виміру достоїнства ) і свого мнимого ринкового достоїнства.

Дхана випущена з iстинним достоїнством точно відповідним номінальному, і в майбутньому iстинне достоїнство і ринкове будуть вище свого номінального достоїнства, саме тому, що випущене достоїнство Дхани відповідає одиниці виміру достоїнства ( Євро ), яка представляє достоїнство більше iстинну достоїнства цієї ж одиниці виміру.

Прибутковість.

Всі інші грошові одиниці даються в позику з відсотками.

Звідси походить спекулятивний характер усіх грошей.

Відсотки є винагородою за ризик і, також системою, що стримує втрату достоїнства грошей унаслідку їхньої девальвації.

Тому відсотки, визнані ощадними банками, пропорційні рівневі інфляції.

Дхана не робить відсотків тому, що не створена для спекуляції.

Той, хто її зберігає не повинен боятися якої-небудь девальвації, а навпроти може розраховувати на постійну ревальвацію.

Той, хто її позичає не піддається якому-небудь ризикові тому, що в будь-який момент може перевтілити свої кредити в Дханi в квоти капіталів, що її гарантують.

Очевидно, буде необхідне ліцензування на займ для того, щоб виключити позика Дхан тим, хто не зможе повернути їх.

Сьогодення і майбутнє.

Усі сьогоднішні грошові системи мають однакове походження і являються плодом взаємозв'язку, заснованому на більш сильному законі.

Більш сильний заволодів ресурсами й установив свої ідеології, серед яких виготовлення грошей і, головне, динаміка економічних відносин і обмінів.

Як і все, також і грошові системи мали початок і будуть мати кінець.

Незалежні економісти усього світу, з деякого часу передбачили кінець нинішніх грошових систем і, у цей момент, ми одержимо не тільки грошову катастрофу, але і катастрофу економічну.

Те ж саме відбувається з навколишнім середовищем. Десятиліттями вчені застерігають про наслідки людської діяльності на клімат і атмосферу.

Вони говорили розумні речі і, проте , залишалися без уваги.

Сьогодні озонова діра, забруднення води і повітря - це драматична реальність.

Байдужість керуючих і їх імпотенція відносно даних проблем представляє повну безвідповідальність влади, більш спрямовану на збереження і консолідацію влади тих, хто бажав існуючу систему людських відносин, що являється продуктом і інструментом, ніж на реальні і конкретні проблеми всього людства.

Звичайно кожній кризі слiдкує форма виникаючого відновлення.

Якщо першопричини криз не усунуті або не переборені, вони повторюються. Світ буде йти вперед у будь-якому випадку, але за чий рахунок? Природно за рахунок більш слабких.

У такій " хронічній " ситуації, Дхана представляє переломний акт і совокупнiсть альтруїзму і хоробрості, починаючи все спочатку.

Не за допомогою теорії, у термінах якої угадується виникаюча зміна, а через вибір, що пориває із минулим і безпосередньо представляє зміну.

Можна було б заперечити, що, оскільки ми усі не рівні, поділяючи певну кількість грошей на рівні частини виникає ризик, що за малий проміжок часу деякі проiнвестують і зроблять нове багатство, у той час як всі інші зможуть споживати його.

Дійсно. Такий ризик існує. Буде той, хто піддається інстинктові задовольнити потреби і бажання не роблячи нічого. Буде той, хто витратить прийняте багатство не працюючи.

Але емісія Дхани не запропонована усуненню розходжень або придушенню волі жителів Землі.

Дхана пропонується, щоб гарантувати усім однакові початкові умови або хоча б достатні для розгортання діяльності громадянами світу.

Отже, ми робимо цей вибір, який ніколи і ніким не вироблявся за останні десять тисяч років.

Потім побачимо. Побачимо, якщо той, хто одержить 100 Дхан, знаючи що не одержить нових, буде їх витрачати не працюючи і не виготовляючи. Побачимо, чи буде Дхана використана для того, щоб придбати зброю і наркотики, або ж засоби виробництва, інформації, культури, пізнання і всього того, що відноситься до матеріальних і нематеріальних благ, що необхідні кожній людській істоті для вирішення своїх життєвих проблем і розвитку.

Навіть якщо такої грошової й економічної революції не піде революція свідомістей, у будь-якому випадку будемо усі поставлені в умови, щоб могти жити і могти боротися заради свого щастя.

Не можна перешкодити самогубству. А самогубство являється розпачливою дією, спровокованою серйозною незадоволеністю і вважається необоротним.

Усунення розпачу, означає втрутитися в причину самогубства.

Ховатися за твердження подібно тому, у якому говориться, що риба не дається тому хто голодний тому, що він з'ївши раз одну рибину хоче ще одну або, у якому говориться, що собака завжди кусає руку яка простягнула їй їду, означає трохи боягузливо здатися історії, яка абсолютно нічого не зробила для того, щоб навчити рибному ловові або для того, щоб дати зрозуміти собаці, що рука не є їжею.

Утім, Дхана не являється милостинею, а новою грошовою системою, що може докорінно вплинути на економічні відносини.

Так давайте зробимо що-небудь дійсно нове. Не в саду біля нашого будинку, не в одному місті або одному селi, а на цілій планеті.

Побачимо, або народи багатьох країн і цілих континентів будуть мати ще потребу в банківській опіці, у великій фінансовій владі, у державах, що забезпечують цю владу і свої знаряддя, або ж будуть знати як перебороти труднощі самим.

Республіка Землі.

Дхана являється новою грошовою одиницею Республіки Землі.

Які цілі переслідує ця республіка, що пропонується як світовий уряд усіх жителів планети?

От вони.

Вільний і мирний демократичний розвиток. Воля і світ являються однією стороною медалі. Воля думки і воля дії, дійсно, створюють елементи з яких бере початок світ, що розуміється як гармонічна рівновага між суб'єктами в безперервнім протистоянні позбавленого конфліктів.

Починати, у першу чергу, з людських відносин ( з новими законами, з яких виникають нові поводження ). Як закони, так і сьогоднішні поводження являються плодом вихідних причин, що будуть продовжувати провокувати ефекти до яких ми звикли доти, поки вони не будуть витиснуті.

Воля, гарантована чіткими законами відповідно до етичних положень ( Кант ), що визначають основне прагнення людської істоти до волі індивідуума, яка, якщо залишається недовідною в науковій області, знаходить проте свою обґрунтованість з моральної точки зору. Воля вважається, по суті, як автономія, вірніше як здатність нашого бажання раціонально приймати закони і від неї ж в області моралі.

Ефективна демократія і демократичні рішення, позбавлені добре замаскованих приміток виборчих систем, що маніпулюють.

Міцний мир на всій планеті, також, шляхом роззброювання всіх країн.

Розвиток і перерозподіл багатства на планеті. Дхана і комплекс проектів, спрямованих на харчування, оздоровлення, на розвиток нових підприємств, на безпеку і на сьогоднішні великі проблеми, такі як воднi і кліматична, дозволяють побудувати майбутнє більш красивим і більш справедливим, з максимально можливою солідарністю.

Знешкодження ексцесів фундаменталізму, як релігійного так і іншої природи, звільняючи почуття від догм, від фальшивих міфів і від доктрин, що подають гарні поради, але поганий приклад.

Ці пропозиції - космополітичні. Що означає? Космополітизм - це культура, яка підтримуює приналежність людини до світу в баченні, що переборює різницю у расах, народностях чи націях. В елліністичні роки існував елемент різниці шкіл кiничної філософії і стоїчної. Контекст відновляється просвітителями, що мріють про встановлення універсального порядку заснованого на законі природи, а не на історичних розходженнях. І закони природи доводять рівне співіснування об'єктивних умов і суб'єктивних розходжень.

При задумі Республіки Землі і її грошової одиниці, ми виходили з реальності останніх десяти тисяч років, про які маємо знання з історії, а не з міфів, фантазій або легенд. Ми відштовхувалися від конкретних фактів, дійсних.

Віссю, навколо якої рухається світ, не може бути держава, група держав і навіть організація, заснована всіма державами, а уряд обраний демократичним шляхом, усіма жителями планети.

Хто говорив про республіку і про світовий уряд?

Чіткий контекст визначення республіки відноситься до заслуги Цецерона, де вона розуміється " не як який-небудь комплекс, а як сукупність особистостей об'єднаних згодою в питаннях права і спільністю інтересів ".

У ній здобувалися первинна роль громадянських доблестей, що виражалися в прийнятті участі в суспільному житті, і доблестей моральних.

Відповідно до Платона, інструментами, що повинні б формувати правителів філософів, є режим комуністичної власності і специфічна система виховання. Це олiстичне ( від грецького holos: загальний ) представлення історії і суб'єктів, що її створили.

Енштейн стверджував, що " єдиний порятунок цивілізації і людського роду знаходиться в заснуванні світового уряду, так щоб безпека націй ґрунтувалася на законі ".

Платон, Цицерон, Енштейн, ДЕ Бетуне, Пенн, Абат П'ер, Монтеск'є, Рассел, Кант, Сiнгер, Нiлс, Тамамес, Берлингуер, Горбачов, Палме, Лютер Кiнг, Боббiо і багато інших персонажів вказали у світовому уряді вирішення несправедливостей і конфліктів.

Держави сьогодні знаходяться в протистоянні ситуації, що ставить на обговорення їхня ж обґрунтованість і існування.

Глобалізація економіки, міграційні потоки, поширення інформації сприяють обмеженню державних дій.

Такому розвиткові міжнародної панорами відповідає поява установ, що заміняють функції властивим державам, у той час як у деяких місцях виникають інтеграційні проекти, як у випадку із Європейським Співтовариством, що одними бачиться як альтернатива національній державі й іншими як розвиток, що відноситься до нового і більш великим державним об'єктам.

Персонажі, що говорили про світовий уряд, до сьогоднішнього дня уявляли, що держави об'єднаються в одну велику планетну федерацію.

На жаль одна схожа ініціатива, припустимо що була б бажана, не могла б впливати на процес людських відносин, тому що був би прояв тих же політичних систем, що зробили нинішню ситуацію систем, що прагнуть зміцнити й увічнити самих себе.

Ми бачимо, що зробили міжнародні установи такі як: Організація Об'єднаних націй, Світовий Банк, Світова Торговельна Організація.

Менше бідності на планеті? Більше справедливості? Ні однієї війни? Захист навколишнього середовища?

Не було можливо зробити більше? Звичайно ж було, але не було зроблено. Три самих багатих чоловіка на Землі мають багатства більше, ніж 46 більш бідних країн світу.

Десятки мільйонів чоловік, багато дітей ( більш слабкі ), продовжують умирати від голоду і виліковних хвороб, але не лікуються тому, що не вистачає ресурсів для придбання необхідних медикаментів.

Голод, зброя, наркотики, війни, відмивання грошей - усе це древні не вирішені лиха. Не тому, що не виліковно, а тому що комусь потрібно щоб так було.

Нове повинно виходити знизу, від людей, від громадян світу.

До сьогоднішнього дня про світовий уряд говорили як про сутність, що заснована державами. Але світовий уряд, дійсно демократичний, не може бути заснований державами, а повинно виходити знизу, від людей.

Для того, щоб зробити це, необхідно ідеї, ресурси, організація.

Ідеї, представлені Республікою Землі в її Конституції, відповідають надіям усіх жителів Землі.

Ресурси надані в розпорядження тими, хто мав удачу і змiг зробити багатство, і керовані тими, хто мав доручення направити їх на історичну зміну нинішніх систем.

Організація повинна буде спонтанно утворитися учасниками цього інструменту ( тому, що мова йде про інструмент ) у мірі, у якій усвідомлюють дійсність і будуть мати віру у власні сили.

Потрібна реклама? Пропаганда? Немає потреби. Якщо ідея гарна й існують інструменти для впровадження її в практику, зацікавлені її приймуть.

Існують проблеми політичні і проблеми економічні. З Республікою Землі і Дханою хочеться намагатися їх вирішити. Але існує також моральне обмеження, що повинне керувати нами завжди, навіть коли здається, що наше рішення краще. Минулі рази в історії було по-іншому і ми побачили результати.

Рішення не повинні бути платою за будь-яку ціну. Використовуючи таких людей, що підтримують нинішні системи, могло б вийти швидке прилучення мільярдів людей до цих двох інструментiв.

Із операцією маркетингу як ті, що використовуються тепер уже звичайно для того, щоб одержати консенсус, було б можливо зробити вид " блискавичної атаки " по суті для перетворення його в інше. Ресурсів вистачає. Вистачило б використовувати крихітну частину того, що призначається на виробничі сили.

Але був зроблений інший вибір, вибір робити те, що вважається справедливим як з погляду етики, так і з погляду моралі. І, вважається справедливим те, що особистості вільні у виборі. Тільки таким шляхом можна формувати самовладання, завоювання усвідомлення дійсності.

Ми повинні будемо розповісти, це так. Ми дамо всі необхідні інформації на всіх мовах і за допомогою всіх засобів повідомлення.

Ми будемо завжди пам'ятати фразу датського філософа Серена К'єркєгора ( Копенгаген 1813-1855 ), що говорив більш менш так: " Якщо одну справу можна виконати, то корисно і правильно її виконати, однак її невиконання являється причиною недостатнього її розуміння ".

Ми ж сподіваємося, що не треба буде захищатися від безрозсудних учинків.

Республіка Землі і її грошова одиниця були обдумані і представлені в абсолютно позитивному переконанні, із щирістю, з огляду на закони міжнародного права і норми країн, у яких були виконані дії необхідні для організації даних інструментів.

Концепції, методи і прийоми були сполучені з діючими інструментами.

Ніхто, навіть той, хто створив ці пропозиції не буде більш здатний перервати або зупинити їх. Добре усвідомлюючи даний факт, той хто створив, подумав також про свою безпеку. Не роблячий нічого поганого не почитає ніякого Ечелона, а, навпаки, зовсім не знає страху.

Проте , дотримуючись поради Христа: " Будьте безневинні як голуби й обережні як змії " ( Фома, вiрш 39 ) необхідно знати методи і засоби того, хто " готовий на все ".

Мирно, без насильства і без поспішних рішень, ідеї зможуть бути об'єктами розгляду і порівняння, і ніхто не повинен буде жити гірше, ніж раніш. Безрозсудні дії, якi продиктованi роздратованістю, страхом або занепокоєнням не будуть робити нічого іншого крім прискорення процесу і наслідки такого прискорення відіб'ються, насамперед , на тих, хто хотів би використовувати силу. Як на виконавцях, так і на організаторах.

Це була би ціна останньої несправедливості.

10 січня 2002р.

Родольфо Марузi Гуарескi

Інформація про золото, див. www.іtalprezіosі.com