РИЗИКИ ІТАЛІЇ І РИЗИКИ СВІТУ.

“Ризики Італії не відрізняються від ризиків усієї світової економіки”

У результаті краху італійських груп Cіrіo і Parmalat, різні економічні спостерігачі говорили про “ризики Італії”. На нашу думку, італійська економіка і фінанси не представляють більших ризиків, ніж ризики світової економіки і фінансів. Фінансизація економіки спровокувала колосальне перетворення ресурсів: від реальної економіки до фінансової спекуляції. З цієї причини, підприємства працюючі в реальній економіці ( виробництво, торгівля, послуги) не мають достатніх ресурсів для виконання необхідних інвестицій.

Фінансова спекуляція спровокувала зріст концентрації багатства. Тому знизилися споживання і, відповідно, виробництво реального багатства. Їхня безліч, по усім світі виробничих і комерційних підприємств із величезними втратами тому, що доходи не можуть покрити виробничих і фінансових витрат. Єдиною відповіддю міжнародної банківської і фінансової системи були практики, тепер уже повсюдні, затягування таких підприємств у спекулятивний пузир, вселяючи в них перспективу покриття реальних утрат віртуальними доходами, насправді для того, щоб користуватися їх assets ( засобами виробництва) для того, щоб виконувати наступні фінансові операції.

Банки, ревізійні співтовариства, ті ж державні інститути допускають, іноді навіть збільшують, схильність до віртуальних фінансів. Вони це роблять як через грошовий характер, так і для того, щоб зберегти активи і збільшити об’єм фінансових операцій, одержуючи ліквідні ресурси, необхідні для оплати дивидентів і відсотків, бо інакше не існували б.

Ми маємо по суті те, що банки випускають від своїх компаній, що беруть участь, довгострокові облігації, які ніколи не зможуть бути погашені, з єдиною метою - одержання компенсацій за розміщення, за допомогою яких покривають втрати. Так надійшли в 2003р. самі великі банківські групи багатьох країн Європи й Азії, і Сполучених Штатів Америки.

Enron, bonds argentіnі, Cіrіo і Parmalat не що інше, як вершини багатьох айсбергів, що з’являються на поверхні, а на протязі півтори років буде проявлятися вся їх серйозність, викликаючи грошову і фінансову катастрофу, що незалежні економісти задовго передбачали.

Кризи долара стосовно євро і наступні кризи, причому і євро, оскільки гарантовано на дві треті доларом, зроблять утрату великої частини купівельної спроможності всіх грошових одиниць.

За останні роки, реальна вартість виробництва, визначена за цінами 1985р., значно скоротилася. Ми досягли парадокса, коли внутрінаціональний валовий продукт визначається кількістю і обертанням грошей. Це обман, що служить лише для збереження статусу кво грошової і фінансової системи, і заспокоєння громадськості з приводу державних боргів. Не існує жодної держави, здатної зменшити державний борг. Для оплати багатств і відсотків беруться нові борги, що перевищують ті, котрі виплачуються.

Це реальність, що люди повинні знати. З історії ми знаємо, що байдужість мас дозволяє владі утримувати свою гегемонію доти, поки не зруйнується усе. Коли це відбудеться, ми як завжди будемо брати участь у “помсті байдужсті”. Коли маси, що тримаються роками в неведінні про реальний стан, переносять ефекти катастрофи, що торкається їхнього матеріально існування і мінімальних умов для життя, вони реагують зі злістю, гнівом і насильством. З попелу такого насильства для того, щоб знову усе перестроїти, знову утвориться система, що мало відрізняється від колишньої. Так відбувалося в політиці, в економіці, у нравах, у всіх системах, що пережили кризу.

Банкрутство підприємств реальної економіки буде першим сигналом майбутнього краху. Згодом відбудеться катастрофа банків і великих міжнародних фінансових установ, що більше не зможуть “утримувати коло”, за допомогою якого ще якийсь час зможуть давати відсіч узятим з інвесторами зобов’язанням. Ця подвійна катастрофа спровокує грошовий крах. Гроші, сьогодні розглянуті як інвестиційний засіб тільки тому, що роблять фінансовий прибуток, не зможуть протистояти величезній різниці між своїм істиним достоїнством (те, що насправді представляють) і номінальним.

І буде хаос. Купівельна спроможність грошей утратиться на 95 відсотків. Ціна на золото й інші коштовні метали спочатку підніметься до неуявних рівнів, щоб потім стрімко упасти тому, що золото, платина й алмази не являються ні енергією, ні водою, ні їжею, ні здоров’ям, ні засобами виробництва.

Мова йде не про катастрофи, а про логічні прогнози нас реальності, що очікує, що ми можемо змінити, якщо тільки усвідомимо, що так продовжуватися не може, і якщо ми усвідомимо, що штучна система, що ми винайшли і якої пишаємося стала досить неспроможною для природної системи, включаючи ту ж людську систему. Ми повинні опановувати інформацією, вивчати, міркувати, розуміти і діяти. Невимушено. Перш, ніж цвіт лотоса, що подвоюється щороку, покриє все озеро не будемо забувати що, на початку останнього року, половина поверхні води ще вільна.

Січень 2004.